Це історія пошуку та вибору компактного кросовера, який мав замінити улюблений компактвен.
Початок пошуків
Пошуки почалися з бажання отримати щось потужніше, з більшими колесами та повним приводом, поки процес легалізації не зрівняв би його за ціною з Audi Avant. Оскільки місця в машині завжди вистачало, об'єм багажника не був ключовим критерієм. Форд, що був у власності, ще перебував на гарантії, що дозволило швидко та вигідно його продати.
Огляд конкурентів
Логічним кроком було подивитися на новішу модель Ford. Однак, в Україну імпортер привіз лише бензинову версію середньої комплектації з незрозуміло високою ціною. Кузов здався безхарактерним, завеликим і дорогим. Певний час розглядався варіант з акційною Audi A3, але хетчбеки швидко розкупили, а нова ціна повернула до початкового плану. Вибір дизельних моделей в інших салонах був, але не можна сказати, що широкий. Давно подобався Opel Mokka, а після рестайлінгу він взагалі став фаворитом, незважаючи на те, що задня частина, схожа на Antara та Astra H, дратувала дружину своєю схожістю на Korando. Бюджет також дозволяв розглядати Nissan Qashqai, Kadjar та Kia Sportage, які згодом і порівнювались детально.
Повнопривідний німець у Києві був лише один, 2016 року випуску. У новому кузові пропонували лише передній привід з автоматом та балкою позаду, а замовлення потрібної конфігурації з виробництва коштувало б понад 800 тисяч і зайняло б ціле літо. Повнопривідних Qashqai взагалі не було в наявності, обіцяли поставку одного з Британії через півтора місяці. Kadjar у салоні Renault виявився дорожчим за готовність платити, а менеджер, намагаючись продати монопривідну версію зі слабшим двигуном, несподівано розкритикував потужніший агрегат, який Nissan продає дешевше. Таким чином, французи також відпали. Kia за аналогічні гроші пропонувала роботизовану коробку передач та передній привід. Про цей двигун було відомо, що його форсували з 115 до 141 к.с., але відгуків про коробку передач було обмаль. Крім того, дивувала комплектація: підігрів всього, але жодного парктроніка. Корейці, по суті, пропонували найбільший автомобіль, але возити зайвого простору довелося б багато, а звичка паркувати меншу машину могла дорого коштувати.
Фаворит – Opel Mokka
Opel був найменшим за габаритами, але за масою не поступався конкурентам, тому економії палива очікував виключно за рахунок сучасного алюмінієвого двигуна B16DTH та наявності ручного режиму у автоматі. Крім того, на Mokka було дуже якісне адаптивне світло, гідна мультимедійна система та камера, а також приємніші, ніж у конкурентів, матеріали в салоні. Також приваблювали такі опції, як запуск кнопкою та безключовий доступ. Стримували бажання обмежені можливості поза асфальтом: довгий передній звіс (аналогічна проблема у Kadjar) та пасивна задня вісь. Японські конкуренти вимагали доплату у півтори тисячі євро за фарбу та камеру з тачскріном, але приваблювали системою повного приводу з різними режимами. Все псував задній ряд: плаский, з незручно нахиленою спинкою, а підголовники було простіше зняти, ніж підняти на потрібну висоту. Тест-драйв наявної машини з варіатором не вразив: дизель набирав оберти разом із шумом, незалежна підвіска чомусь не додавала комфорту на задніх сидіннях, чувся дивний скрип у багажнику. І ця глибока ніша замість задніх дефлекторів (куди навіть телефон нормально не покласти) остаточно псувала враження. Менеджер у салоні, подібно до колеги з Renault, почав запевняти, що адаптивне світло та безключовий доступ – зайві функції, що не додало йому плюсів.
Рішення та перші враження
У результаті прийшов до висновку, що останнє слово буде за бюджетом, і я не можу оцінити переваги повного приводу у ту суму, яку за нього просять. Перший тиждень експлуатації Opel цю думку підтвердив. Адаптивна гідромеханічна коробка передач, яка спочатку здавалася трохи повільною, помітно покращила алгоритм перемикання, адаптуючись до стилю водіння, а витрата пального впала нижче 6 літрів (у Qashqai, за відгуками, близько 8). Подобаються фари, радари по колу та кермо. Перекачані шини на 18-дюймових дисках відчуваються на дрібних нерівностях, але глибокі ями та лежачі поліцейські підвіска поглинає спритно та тихо. Кліренс під захистом складає 18 см, і проблем з бордюрами не виникає. Багажник глибший, ніж у попередньої машини, дно піднімається частинами, але не вистачає полички над запаскою. Сидіння чудові, однак, здається, німецькі ортопеди розробляли їх для людей з ідеальною поставою – поперекова підтримка змушує тримати спину прямо, в талії крісло обіймає, а в плечах воно широке. Підлокітник не центральний, а індивідуальний для водія, що виглядає консервативно та мінімалістично, але зручно для мого зросту. Помітно, що машину розробляли не для американського ринку – підстаканників лише два, тоді як у B-MAX їх було шість. Ми ними ніколи не користувалися, але різниця в підходах очевидна. Натомість у Mokka є фігурні полички в усіх дверях у два яруси. Відсутній пенал для окулярів над головою, який, хоч і дзвенів на нерівностях, але встиг укоренитися у звичках. Причому це не економія менеджерів на комплектації, а свідоме рішення дизайнерів Opel, адже навіть кріплень для ручки або футляра над дверима водія не передбачено, на відміну від попередньої моделі. Те саме стосується системи Старт-Стоп та допомоги при спуску з пагорба – на думку німецьких інженерів, вони потрібні лише власникам повнопривідних версій з механічною коробкою.
Підсумки
У підсумку можу сказати, що якісні пропозиції на ринку є, і вони дозволяють залишитися задоволеним вибором. Однак, їх обмежує, на мій погляд, не зовсім коректне розуміння потреб покупця та сформовані на основі цього комплектації. Попри це, обраний автомобіль радує, а вже після зимової експлуатації спробую оцінити свої враження повторно. Оцінка надійності поки що дається авансом.
Переваги автомобіля: Тихий та сучасний дизельний двигун. Якісне оздоблення салону. Преміальне обладнання у базовій комплектації. Зручний задній ряд сидінь. | Недоліки автомобіля: Лише 2 роки гарантії, хоча й без обмеження пробігу. Красиві, але завеликі литі диски (на зиму потрібні м'якші шини). Довгуватий передній звіс. |
Того ж дня Іван додав: На круїз-контролі за швидкості 80 км/год витрата пального склала 3.8 л на 100 км.
